Тема:
- Верба та калина: Класичні образи у Тараса Шевченка («Сонце гріє, вітер віє...») та Михайла Стельмаха, де вони постають символами дівочої вроди та незламності
- Жито й пшениця: У Михайла Коцюбинського («Intermezzo») ниви постають як живий океан, що дарує душевний спокій та сили
- Коні: У творах Миколи Вінграновського (повість «Сіроманець») або Григора Тютюнника («Степова казка») тварини наділені здатністю відчувати біль та відданість не гірше за людей
- Вовк: Образ дикої, але шляхетної природи яскраво виведений у того ж Вінграновського, де вовк Сіроманець стає символом самотності та мудрості Птаство: голос рідної землі
- Журавлі: Символ туги за рідним краєм у творах Богдана Лепкого («Чуєш, брате мій...») та Олеся Гончара
- Лелеки: Оберіг рідної хати, який часто зустрічається в новелах Василя Земляка та поезіях Ліни Костенко
- Соловейко: Незмінний супутник ліричного героя, що уособлює красу української мови та пісні
17.02 https://drive.google.com/file/d/1AvIUvup0HEsXbifQugI35WkwZmMp46W6/view?usp=sharing
20.02 урок 22
1. Розминка «Козацькі забави» (3 хвилини)
Замість нудних вправ робимо рухи під швидку музику:
«Степ»: Біг на місці, але високого піднімаємо коліна (ніби скачемо на коні).
«Огляд обрію»: Повороти голови вліво-вправо, тримаючи руку «дашком» над очима (шукаємо ворога в степу).
«Млин»: Швидкі оберти руками вперед-назад.
2. Гра «Спритний козак» (з олівцем)
Це вправа на реакцію, яка не потребує місця.
Що треба: Звичайний олівець або ручка.
Як грати: Учень кладе олівець на тильну сторону долоні (кулак розслаблений). Треба підкинути олівець вгору і встигнути впіймати його тією ж рукою в кулак.
Ускладнення: Хто впіймає два олівці одночасно?
3. Гра «Козацька застава» (на витривалість)
Суть: Вчитель каже команди, а діти миттєво виконують:
«Гармата!» — присісти (ховаємось від пострілу).
«Вершник!» — підскочити вгору.
«Застава!» — завмерти на одній нозі, як лелека.
Хто помилився — робить 3 віджимання або стрибки «джампінг джек» і повертається в гру.
4. Вправа «Влучний стрілець» (зі шкарпетками)
Найулюбленіша гра для дистанційки.
Що треба: Пара згорнутих шкарпеток (це «ядро») і порожнє відро або коробка (це «ціль»).
Завдання: Поставити відро на відстані 3 метрів. За 1 хвилину треба влучити якомога більше разів.
Важливо: Після кожного кидка треба швидко збігати за «ядром» і повернутися на лінію старту.
5. Веселе завершення: «Бойовий Гопак»
Вмикаєте сучасний ремікс української народної пісні.
Завдання: Кожен має придумати один смішний рух (наприклад, «присядка», «чухання потилиці» або «помах шаблею») і показати в камеру, а всі інші повторюють.
Поради для вчителя (як зробити це легко):
Музика — це 80% успіху. Знайдіть у YouTube «Ukrainian Folk Modern Remix».
Хваліть за креатив. У 5 класі дітям важливо, щоб їх помітили на екрані.
Безпека: Скажіть: «Відсуньте стільці, щоб не вдаритися коліном!».
Хочете, я підкажу кілька пісень, які ідеально підійдуть для такого уроку?
Урок 19
Українська дитина – українська людина
Кожна українська дитина зростає і поступово стає українською людиною. Змалку ми вчимося любити свою родину, мову, пісні, традиції та рідну землю. У школі ми дізнаємося про історію України, її символи та звичаї. Усе це допомагає нам зрозуміти, хто ми є, і ким хочемо бути в майбутньому.
Паростки особистості та громадянської позиції
Кожна дитина — це особистість. Ми маємо свої думки, мрії та здібності. Коли ми вчимося бути чесними, відповідальними, допомагати іншим і поважати старших — у нас з’являється громадянська позиція. Це означає, що ми не байдужі до своєї країни, школи, міста й людей поруч.
Товариство і товариськість у житті дітей
Для дітей дуже важливо мати друзів. Товариство вчить нас дружити, підтримувати одне одного, працювати разом і вирішувати труднощі. Українці завжди цінували щиру дружбу, взаємодопомогу та єдність. Бути товариським — означає бути добрим, відкритим і уважним до інших.
Видатні українці — приклад для нас
В Україні було і є багато видатних людей, якими ми пишаємося.
Серед них — Тарас Шевченко, який дуже любив Україну і писав вірші для свого народу.
Леся Українка була сильною духом і ніколи не здавалася.
Серед спортсменів відомі Сергій Бубка, Яна Клочкова, Олександр Усик, які наполегливо тренувалися й прославили Україну на весь світ.
Усі ці люди теж колись були дітьми. Вони вчилися, мріяли, долали труднощі й вірили в себе.
Висновок
Кожна українська дитина має велике майбутнє. Любов до України, дружба, працьовитість і віра в себе допоможуть нам стати гідними громадянами своєї держави
ТЕМА : Українські народні ігри
1. «Козаки-розбійники»
«Козаки-розбійники» — це дуже відома і весела гра. Діти діляться на дві команди. Розбійники тікають і ховаються, а козаки намагаються їх упіймати. У цій грі потрібно швидко бігати, бути уважним і діяти разом з командою. Гра допомагає стати спритнішими й дружнішими.
🌼 2. «Подоляночка»
«Подоляночка» — це старовинна українська гра з піснею. Діти стають у коло, співають і виконують прості рухи. Одна дитина стоїть у середині кола. Гра дуже гарна і спокійна. Вона знайомить нас з українськими традиціями та вчить слухати одне одного.
🐺 3. «Кіт і миші»
У грі «Кіт і миші» один гравець — кіт, а всі інші — миші. Миші бігають по майданчику, а кіт намагається їх зловити. Гра весела й рухлива. Вона розвиває швидкість, реакцію та вміння швидко орієнтуватися.
🌾 4. Салки
Весела рухлива гра. Один гравець ловить інших, а хто спійманий — стає тим, хто ловить далі. Гра вчить швидко бігати, уважно дивитися навколо і намагатися уникати «салку». Підходить для подвір’я та шкільного спортзалу.
🔔 5. «Жмурки»
«Жмурки» — це гра, у якій одному гравцю зав’язують очі. Він має зловити інших, орієнтуючись на звуки. Інші діти можуть тихо рухатися або плескати в долоні. Гра допомагає розвивати слух і уважність.
🌸 6. Ланцюжок
Діти беруться за руки й утворюють ланцюжок. Ланцюжок намагається доторкнутися до тих, хто бігає навколо, а ті ухиляються й ховаються. Гра розвиває спритність, швидкість і вчить працювати разом.
7 Вишибали
Гра з м’ячем. Гравці намагаються влучити м’ячем у суперника. Хто потрапив — виходить із гри або стає «вибитим». Гра розвиває точність, спритність, реакцію і вміння грати командою.
8. 🐦 Горобці та коти
Подібна до «Кіт і миші». Один гравець — кіт, інші — горобці. Горобці бігають і ховаються, а кіт намагається їх зловити. Коли горобця зловили, він стає новим котом. Гра рухлива, весела і вчить уважності та швидкої реакції.
Урок №14
ТЕМА :Сучасна українська родина. Особове «Я» та родинне «Ми» в Україні. Родинне середовище взаємини, творчість, краса спілкування, взаємопорозуміння.
Моя родина - найголовніше в житті
Родина дуже важлива для кожної людини. Але всі розуміють це слово по-різному. Для когось родина - це мама, тато, бабуся, дідусь, брати і сестри. Для інших - це ті, з ким вони живуть зараз: чоловік або дружина, діти. Я думаю, що родина - це і перше, і друге разом.
Наші батьки народили нас. Бабусі й дідусі доглядали за нами, коли ми були маленькими. Дядьки й тітки дарували нам подарунки. А з братами і сестрами ми ділилися своїми таємницями. Коли ми виростемо, то зустрінемо людину, з якою захочемо жити все життя і виховувати своїх дітей. Це буде наша власна сім'я.
Родина завжди підтримує нас. Треба цінувати кожну хвилину з рідними людьми, бо ближче них у нас нікого немає. Я читав історію про жінку, яка була дуже хвора. Коли її запитали, що для неї найважливіше, вона відповіла: "Щастя мого сина". Навіть своє здоров'я було для неї не таким важливим, як щастя дитини.
Справжня родина - це коли щастя твоїх близьких важливіше за твоє власне. Я не зможу бути щасливим, якщо комусь з моєї родини погано.
Звичайно, добре мати гроші, здоров'я і дружну сім'ю. Але якщо вибирати, то для мене родина - найголовніше. Можна багато працювати, щоб купити велику квартиру і дорогу машину. Але чи це важливіше за посмішку рідної людини?
Я не розумію людей, які живуть тільки роботою. Деякі навіть не створюють сім'ї, бо їм потрібні тільки гроші і кар'єра. Мені завжди було цікаво: як вони почуваються, коли приходять додому в порожню квартиру?
Для мене родина - на першому місці. Я дуже люблю своїх батьків. Вдячний їм за те, що вони багато часу проводять зі мною. Я радий, що можу розповідати мамі і татові про все. Родина надихає мене вчитися краще, щоб батьки пишалися мною.
У майбутньому я теж хочу створити свою родину. Хочу приходити з роботи у затишний дім, де мене чекатимуть дружина і веселі діти. Хочу робити їх щасливими. Це і є сенс життя для мене.
Урок 16
ТЕМА : Мій рідний край. Мої славетні предки та їхній внесок в історію України та інших держав. Герої в моїй родині.
Мій рідний край і герої моєї родини
Я живу в Україні, і це моя Батьківщина. Тут народилися мої батьки, бабусі та дідусі. Тут я ходжу до школи, граюся з друзями і відчуваю себе вдома.
Мій рідний край особливий для мене. Тут знайомі вулиці, парки, де я граю, школа, де навчаюся. Кожен куточок мого міста нагадує мені щось приємне - як ми з сім'єю гуляли, як святкували свята, як проводили час разом.
Мої предки
У кожної родини є своя історія. Мої бабусі й дідусі розповідають мені цікаві історії про наших предків. Вони були звичайними людьми - працювали, виховували дітей, захищали свою землю. Можливо, хтось із них був учителем, хтось працював на полі, хтось будував будинки.
Я пишаюся тим, що мої предки жили чесно і працьовито. Вони передали нам любов до рідної землі, повагу до інших людей і бажання робити добрі справи. Це теж великий внесок - виховати гарних людей, які будують майбутнє країни.
Герої в моїй родині
У кожній родині є свої герої. Для мене герої - це не обов'язково відомі люди з підручників історії.
Мій дідусь - справжній герой. Він багато працював, щоб прогодувати сім'ю. Завжди допомагав сусідам. Розповідає мені про те, як треба бути справедливим і добрим.
Моя бабуся теж героїня. Вона виростила кількох дітей, доглядала за всіма, готувала смачну їжу. Зараз вона допомагає нам, дає мудрі поради.
Мої батьки - мої головні герої. Вони працюють кожен день, піклуються про мене, навчають мене хорошому. Тато вчить мене бути сміливим і відповідальним. Мама вчить бути добрим і турботливим.
Чому це важливо
Я думаю, що справжні герої - це люди поряд з нами. Вони можуть не мати нагород і медалей, але вони роблять наше життя кращим кожен день.
Коли я виросту, я теж хочу бути героєм для своєї родини. Хочу, щоб мої діти пишалися мною, як я пишаюся своїми батьками і дідусями.
Мій рідний край - це не просто місце на карті. Це місце, де живуть мої близькі люди, де я відчуваю любов і підтримку. Тут моє коріння, моя історія і моє майбутнє.